По власному уподобанню

   Шановна редакція «МотоДрайва»! Дякую за те, що вітчизняні любителі мотоциклів мають можливість почерпнути все більше цікавої та корисної інформації з журналу. Я студент 5-го курсу Хмельницького Національного Університету, а свій мотоцикл почав будувати ще на 1-му курсі, тому його побудова затягнулась аж на 4 роки.

   Трохи історії: мій батько, будучи молодим хлопцем, небайдужим до мотоциклів, вирішив придбати CZ350 1976 року. Проїздивши на ньому 16 років, він пересів за кермо автомобіля, зачинив «Чезету» в гараж, де вона простояла до 1997 року, коли нею зацікавився мій старший брат – відремонтував поламані деталі і сам почав намотувати кілометри доріг. До мене мотоцикл дійшов в 2003 році. До цього я їздив на «Карпатах», «Мінську», які трохи змінював, тож питання про осучаснення дизайну «Чезети» постало саме собою.
   Процес складання проходив у звичайному гаражі, де по вихідних потроху збирав мот. Всі роботи, крім фарбування, проводив самостійно (фарбував – брат). «Тюнінг» зводився до покращення зовнішнього вигляду і, по можливості, технічних характеристик. В першу чергу – капремонт двигуна. За основу була взята рама від Яви-350, кардинально змінивши її, залишив місце під центральний амортизатор, збільшивши хід підвіски до 15 см. Заднє колесо поклав «на 16» (від «Явовської» коляски), на яке надів шину 130/90-16. Переднє колесо «на 18», з шиною 110/90-18. Вилка «Явовська» без змін, лише поміняв у ній сальники та масло, а от рульовий демпфер змінив, використавши конусні підшипники, що додало надійності вузлу. Задній амортизатор зібраний з автомобільних деталей: амортизатор передній від ВАЗа, задня пружина від Запорожця. Електропроводка повністю оригінальна, генератор від «Мінська», перероблений на 2 котушки. Досягнув при цьому того, що мотоцикл заводиться з «півоберта» за будь-якої ситуації та погоди, але втратив на потужності світла. Деталі облицьовування виготовлені з листового металу на «коліні» по власному дизайнерському уподобанню, крила обрізані зі звичайних «Чезетовских» крил. Глушники вирізав з вихлопних труб «Яви», замінивши внутрішню частину, коліна зварені з 4 частин колін інших мотоциклів. Зовнішня частина бака рідна. Внутрішня – вигнута під раму. «Лобовку» i дзеркала придбав в магазині мотозапчастин – після кількох невдалих спроб виготовити їх самостійно. Підніжки водія і пасажира – із листової нержавіючій сталі, товщиною 5 мм.

   Потративши на «Чезету» 4 роки життя і близько $700, думаю, мені вдалося вирішити проблему з дизайном й індивідуальністю мотоцикла. Закінчивши роботу в квітні 2007 року, провірив мотоцикла дорогою, наїздивши за сезон 2000 км.
   Хочу виразити вдячність своєму батькові Віктору, брату Миші та товаришу Славику за підтримку, розуміння та допомогу на протязі цих 4 років.