Львов - город традиций

   От редакции: Составляя справочник мотодвижения Украины, мы столкнулись с тем, что с каждым годом появляется все больше новых клубов, из которых, увы, очень многие распадаются в первый же год, оказываясь результатом поспешного и опрометчивого решения людей, не имеющих единых взглядов. Тем ''солиднее'' выглядят те клубы, которым уже давно ''за 10''. Как удалось продержаться этим клубам, что лежит в их основе? Мы решили об этом поговорить с Игорем Романковым (он же REX), Президентом львовского байк-клуба ''LX''.

   М.Д. Чи можеш ти згадати, Ігоре,  якусь подію чи дату, з чого бере свій початок клуб ''LX'', і чому ''LX''?
   REX. Це було, дай Бог пам'яті, 1983 рік. Був досить модний мотоциклєтний рух, збиралися хлопці  на мотоциклах. Альтернативи в нас не було, це був Радянський Союз, тому вибір був досить невеликий. Кому було по 16 років, міг дозволити собі ''Мінськ'', кому було чуть більше — могли собі дозволити ''Яву'', тому в нас зібралася компанія людей молодих, які їздили на ''Мінськах'', ''Восходах'', ''Явах''. І в один прекрасний момент  виникла думка — чому б не організувати це все в клуб?! Так, як тепер виглядають клуби, то було досить складно, тому що зареєструвати організацію за радянських часів — то було би круто… Тому ми собі вирішили, що ми будемо клубом та будемо називатися ''LX''. Чому ''LX''? Бо L — це як Львів, а X — це як число десять, бо колись це було 10 чоловік. А тепер вже при переосмисленні цього життя Х — це число без значення, нескінчене, і тому — ''Львівська десятка''.
   М.Д. І з чого Ви почали?
   REX. Тоді була також весна, початок сезону, у нас на сидіннях наших мотоциклів фарбою під трафарет ми малювали цю абревіатуру...
   М.Д. А як багато вас на сьогодні лишилось активними, як ти кажеш ''твердими членами''?
   REX. На сьогодні лишилися троє. Чому так? Важко сказати, тому що при часах ''перестройки'' я лишився взагалі один, тому що деякі люди відійшли, очевидно суттєвий вплив на цей наш рух мав сімейний стан — скажімо, люди одружувались і закидали цю справу взагалі та забували про мотоцикли...
   М.Д. Тобто, ти хочеш сказати, що такий момент, як одруження, кардинально міняє життя байкера???
   REX. Деяких це поміняло.
   М.Д. Від чого це залежить, на твою думку?
   REX. Від людини — в першу чергу.
   М.Д. А ти можеш назвати тих людей, які зараз залишились з тобою ще з тих часів??
   REX. З тих часів лишився Крупський і Орест.
   М.Д. Третій це ти?!
   REX. Ну-у-у…Перший.
   М.Д. Перепрошую, власне перший. Скажи будь-ласка, оскільки ''LX'' це клуб, який належить Львову, тобто львівський байкерський клуб, скільки клубів ще є в вашому місті?
   REX. Наразі їх є три: ''LX'', ''Huligan Bikers Lviv'', ''Lions''.
   М.Д. В яких стосунках ці клуби?
   REX. В абсолютно толерантних, тому що ми товаришуємо зі всіма клубами, у нас абсолютно дружні стосунки. Ми готові завжди прийти людям на допомогу, які їздять на мотоциклах і немає значення, яку вони мають назву. В нас немає жорстких правил, як скажімо, в клубах ''МС''. В першу чергу, кожен клуб має свої завдання і свою орієнтацію в тому житті. В нас в  першу чергу — це допомога людям, які їздять на двох колесах. Ми зустрічаємо людей, які проїжджають через Львів, людей, які мандрують через наше місто десь далі, і, в першу чергу, це є технічна допомога, це супровід, в якійсь мірі охорона — це завдання наше.
   М.Д. Львів лежить в максимально зручному географічному положенні, оскільки шлях на захід, скажімо, з Києва до Європи, пролягає через Львів, а також шлях з Європи пролягає до Чорного моря, до Криму для тих людей, які мають бажання їхати власне, до Криму. Я думаю, що це досить цікаво для байкерського туристичного руху. Скажи будь-ласка, чи є якісь плани розвитку інтересів байк-клубу в цьому туристичному напрямку?
   REX. Звичайно, займаємось питанням розробки інформації для подорожуючих людей, які подорожують в сторону Криму, в сторону Карпат, для того, щоб надати цим людям максимум інформації, для того, щоб вони могли знайти місце, де переночувати, паркінг і максимально зручний маршрут. Я думаю, що в найближчому майбутньому вони знайдуть максимум інформації в нашому клубі.
   М.Д. Наскільки твій сервіс можна вважати байкпостом у Львові, чи на Західній Україні, наскільки інформація про це мала б бути поширена з цієї точки зору?
   REX. Інформація в нас поширюється зі швидкістю циганської пошти, а це, як більшість знає, максимальна швидкість, тому в нас орієнтація на технічну і не тільки технічну допомогу, а й взагалі допомогу людям, які подорожують через місто і які потребують будь-якої допомоги.
   М.Д. Скажи будь-ласка, що ти думаєш з приводу байкерського руху в Україні загалом? І як ти бачиш розвиток байкерського руху в Україні і в Західній Україні зокрема?
   REX. Це складне питання.
   М.Д. Глобальне, скажем так.
   REX. Глобальне. І дуже складно відповісти однозначно. Що означає розвиток руху?
   М.Д. Ми спостерігаємо, що про протягом останніх кількох років є тенденція до збільшення числа мотоциклістів на дорогах України. Ще 3-4 років тому неможливо було побачити таку кількість мотоциклів, неможливо було побачити відкритий професійний салон — один, другий, третій... На  сьогодні все це присутнє на українському ринку, і це природний розвиток.
   REX. Власне про що йдеться?! Йдеться про кількість мотоциклістів, мотоциклів на дорогах. Знов-таки це залежить від орієнтації цих людей в клубному русі. З одної сторони, це стало просто модно, деякі купляють собі модні мотоцикли, ніколи на них не їздячи, ставлячи їх коло каміна...
   М.Д. Або в офісі...
   REX. Або в офісі, бо це просто модно поставити собі ''Нінзю 12'' коло робочого стола!
   М.Д. Біля каміну краще ставити ''Harley Davidson''?..
   REX. Так, біля каміну краще ставити ''Harley Davidson''... Йдеться просто про людей, які збираються в клуби, які беруть участь у русі байкерському, які вважають себе байкерами. Тут тяжко сказати, тому що перспектива розвитку є досить різноманітна, тому що одні клуби збирають людей по кількості наїжджених км, інші клуби збирають людей по кількості наявних  грошей в кишені, треті — мають ще якусь ідею, тому не можна дати однозначної відповіді.
   М.Д. Все ж таки, на чому спеціалізується Ваш клуб?
   REX. Що значить спеціалізується?
   М.Д. Явно Ви не змагаєтесь з сумою грошей в кишенях?
   REX. Ми взагалі ні з ким не змагаємось. В нас немає поняття змагання, чи випендрьожу, чи щось подібного.
   М.Д. Який середній вік членів клубу?
   REX. Середній вік — 40 років. Люди зрілі, які вже зреалізовані.
   М.Д. Скажи, будь-ласка, членів ''LX'' не часто можна було побачити на українських байкерських зльотах. На яких зльотах все-таки переважно можна побачити членів клубу ''LX''?
   REX. Ми більше орієнтуємся, все-таки на захід, на братню Польщу, більше чомусь нас в ту сторону тягне, чомусь така орієнтація в нас.
   М.Д. Це стратегічний напрямок, чи це було пов'язано з якимись суб'єктивними моментами,  наприклад,  близкістю до польського кордону, чи якимись особистими контактами? Як ти ставишся до подальших зльотів в Україні і спілкуванню з українськими байкерами з інших клубів?
   REX. По-перше, це було територіально, по-друге, це основано на особистих контактах. Знов же, коли тут не було, скажем, нічого, там проводились досить пристойні зльоти, і з'явилась звичка їздити власне туди.
   М.Д. Великий інтерес Західної Європи покликаний зараз до України  в зв'язку з політичними подіями в Україні, з розвитком туризму в Україні. Очевидно, що це не може не відбитись на  байкерському русі в Україні. Чи плануєш ти розвивати західні контакти і популяризувати туризм в Україні через свій байкерський клуб?
   REX. Популяризація  України з позиції байк-клубу, який знаходиться в цьому місті, це є абсолютно правильно. З позиції географії, ми збираємось розвивати саме цей напрямок, власне туризм, запрошувати більше гостей до Львова. Організувати їм  максимум сервісу, не тільки технічного, а й туристичного.
   М.Д. Бажаємо успіху твоєму клубу у розвитку цього байкерського руху. Я думаю, що буде мати сенс запитати в твоїх колег і членів клубу про їхнє ставлення до моторуху в Україні і до своєї участі у байкерську клубі. Дякую тобі дуже!

   От редакции: Саша ГАЗОН, один из членов клуба, с кем удалось переговорить. Мы задали ему несколько дополняющих вопросов…

   М.Д. Скажи, пожалуйста, сколько километров ты ''наматываешь'' за сезон?
   С.Г. За сезон где-то 25-30 тысяч.
   М.Д. У тебя есть твои любимые маршруты? Или ты ни к чему не привязан и постоянно их меняешь?
   С.Г. Дело в том, что я никогда не задумываюсь, куда я еду и куда мне нужно ехать, я просто получаю от этого удовольствие. Я никогда не знаю, где я окажусь через 2-3 часа. Я считаю, что в этом смысл жизни. Человек не должен жить по схеме: покушал, сходил в туалет, позавтракал, лег спать. Он должен жить импровизированно, творчески.
   М.Д. А что для тебя значит ''LX'', как для члена клуба?
   С.Г. Это мое состояние души. Для меня не важно, кто и на чем ездит, для меня важно, что люди любят это дело, они живут этим, это состояние души. И это - позиция клуба тоже, для ''LX'' люди - на первом месте.
   М.Д. А как давно ти ездишь на мотоцикле?
   С.Г. О-о-о… на мотоцикле я с 12-ти лет. У меня была ''Верховина 6'', потом были ''Явы''… Но то так, такой себе ранний этап моего детства. Потом пошли фирменные мотоциклы.
   М.Д. То есть, такой себе классический вариант?...
   С.Г. Да. У меня есть с чем сравнивать: что такое фирма, а что такое отечественное производство.
   М.Д. Твое отношение к слетам? Любишь ездить сам или с большой компанией?
   С.Г. Я не могу ответить конкретно, что мне больше нравится, то есть, когда ты едешь сам — это одно, это одна такая прелесть, когда ты едешь в группе — совсем другая езда. Для меня не имеет значения… Ты должен уважать коллектив и придерживаться определенных правил, которых нужно придерживаться.
   М.Д. А как ты относишься к женщинам за рулем мотоцикла?
   С.Г. Как говорится, что Бог дал, то дал. Я приветствую, когда женщина едет за рулем мотоцикла.
   М.Д. Учитывая, что ты не любишь заниматься планированием своих поездок, наверное, нет смысла у тебя спрашивать о планах на это лето?... Или планы все же есть?
   С.Г. Планы у меня самые обширные, самые масштабные, не всегда, правда, получается  их осуществить. Я надеюсь наездить еще больше километров, чем я наездил за прошлый сезон, я считаю, что везде должен быть прогресс. Когда человек считает, что он чего-то достиг, он уже умер в этом деле. Я считаю, что пока человек живет, он должен постоянно увеличивать свои темпы и свои обороты.
   М.Д. Ну что же, успехов тебе, роста и ровных дорог!