Джокер

В липневому номері МотоДрайва за 2007 рік розповідалось про мій чоппер, побудований на базі уралівського двигуна. Покатався я на ньому сезон і захотілось чогось нового. Надивившись телеканал Discovery, я прийняв рішення, що це буде чоппер в стилі «стара школа», з жорсткою рамою «hardtаil». Мій кумир серед американських кастомайзерів – це Біллі Лейн. Мені подобається його підхід до побудови мотоцикла. Виготовлення «Джокера» я почав з ходової частини, а саме – з заднього колеса, бо від нього залежать параметри рами і задньої частини чоппера. Для обода я використав литий диск від автомобіля Ford. Середину вирізав на токарному станку, насвердлив отворів для 80 спиць, ступицю точив на станку і зварив її з уралівським гальмівним барабаном разом з шліцевою для редуктора, підшипники використав «204». Виходячи із того, що рама hardtаil, передок повинен бути максимально м’яким. Передню вилку і дискові гальма взяв від Kawasaki GPZ. Найбільше мені не подобалась на вилці антиклевкова система, вона псувала весь вигляд вилки, але іншої не було можливості придбати, та й вилка була в ідеальному стані, тому я взяв болгарку і відпиляв все лишнє, отвори заварив аргонно-дуговою зваркою. Думав, що вилка після цього перестане нормально працювати, але я помилявся – вилка прекрасно працює і це знущання їй не помішало.

Передній обід також родом з Японії (від ендуро), на 21 дюйм. Ступицю точив із алюмінієвого сплаву Д16Т. Спиці від «Урала» (довгі).

   Раму варив із безшовних труб діаметром 45;35;30 мм. Деякі труби довелось робити самому на токарному станку, просвердлюючи суцільний прут металу. Рульову колонку точив під конічні роликові підшипники. Кріплення заднього колеса і редуктора відфрезеровані із сталі товщиною 12 мм. Зварював раму хороший зварник – мій батько. Бак взяв від Harley Davidson Sportster, його форма мені подобається найбільше, і для старої школи він підходить ідеально. Заднє крило – з чистого листа. Переднє відсутнє в дань стилю.

   Двигун використав від «Дніпра» – в підтримку вітчизняного виробника. Він колись був куплений «по Посилторгу», але ні разу не встановлювався на мотоцикл. Коли я його розібрав, то мене шокувало те, що не хватало кріпильних деталей, їх там просто забули поставити! Деякі гвинти були не закручені, а просто забиті молотком. Довелось перебрати все повністю і одночасно підняти його потужність (форсувати), зробивши його надійнішим. Було дороблене практично все: облегшився маховик та балансувався разом із колінвалом і центрифугою. Шатуни полірувались, підганялись по вазі. Циліндри розточено і хонінговано під ковані поршня з хромованими поршневими кільцями. Повністю змінена масляна система. Стоїть вазівський насос (про його установку згадувалось в одному із випусків МД), з редукційного клапана зроблений полив маслом через форсунки: штовхачів, шестерні генератора, а також під кришки головок циліндрів. Завдяки цьому набагато зменшилось сухе тертя деталей, яке присутнє на стандартному «Дніпрі», а також припинився шум цих вузлів і передчасне зношування деталей. В головках циліндрів стоять клапани від автомобіля Audi, а також пружини і верхні тарілки (рідним пружинам не хватає жорсткості). Направляючі і сальники клапанів – від ВАЗ-2108. Коромисла максимально облегшені. Клапана від Audi виготовлені із нержавіючої сталі, їх також прийшлось облегшувати. В сумі вага клапана пружини і верхньої тарілки стала легшою від рідних дніпровських.

   Підшипники в двигуні стоять SKF, сальники також фірмові. На двигун поставив електронне запалювання (старооскольське), глибокий піддон і карбюратори SV (Mikuni) від Хонди. В коробці швидкостей замінив дві шестерні 4 передачі на підвищене передаточне число і всі підшипники на SKF.

Коли робив вихлопну систему, згадав слова Arlena Nessa «Кастомизируйте – и никаких правил!», тому вихлоп вийшов незвичайним і дуже басовитим.

Руль вигнув із труби діаметром 25 мм. Стійки виточені на токарному і фрезерному верстатах. Вихлоп, руль, стійки покривав хромом.

   Підніжки, важелі, штифти і спинка виготовлені із нержавіючої сталі і поліровані. Аерографію чоппера і гравірування на кришках двигуна виконав мій хороший приятель, Сергій SMIT.
   Сам я працюю у Великомостівському ЦДЮТ керівником авіамодельного гуртка. Більша частина робіт над «Джокером» була виконана у моїй авіамодельній майстерні.
   Витратив на виготовлення «Джокера» 1 рік і 3 місяці вільного часу, і 2500 «у.о.»

P.S. хочу подякувати за допомогу і розуміння усім, хто був поряд!

Текст: Тарас Муха
м. Великі Мости,
Львівська обл.
Фото: Іван Марко (ШАХТАР)